Марн

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Ма́рн	—
Р.	Ма́рна	—
Д.	Ма́рнові Ма́рну	—
З.	Ма́рн	—
Ор.	Ма́рном	—
М.	на/у Ма́рну	—
Кл.	Ма́рну*	—

Ма́рн

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Марн-.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. геогр. річка ві Франції. ◆ Ріки, як Сен, Марн і Саон, вкриті ледовими кригами; ціла комунікація на ріках здержана. Джерело — commons:Свобода._(Українська_газета_у_США)._1917._№014.pdf.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Marn (en) Російськаru: Марн (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Корінь: -Марн-.

Семантичні властивості

Значення

1. Марн (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість