Мартинчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Мартинчу́к	Мартинчу́к	Мартинчуки́
Р.	Мартинчука́	Мартинчук	Мартинчукі́в
Д.	Мартинчуко́ві Мартинчуку́	Мартинчук	Мартинчука́м
З.	Мартинчука́	Мартинчук	Мартинчукі́в
Ор.	Мартинчуко́м	Мартинчук	Мартинчука́ми
М.	Мартинчуко́ві Мартинчуку́	Мартинчук	Мартинчука́х
Кл.	Мартинчуку́	Мартинчук	Мартинчуки́

Мар-тин-чу́к

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Мартин-; суфікс: -чук.

Вимова

• • МФА: [mɐrtenˈt͡ʃuk] 

    noicon

•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: MArtynchuck (en) Російськаru: Мартинчук (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Мартынчу́к	Мартынчуки́
Р.	Мартынчука́	Мартынчуко́в
Д.	Мартынчуку́	Мартынчука́м
З.	Мартынчука́	Мартынчуко́в
О.	Мартынчуко́м	Мартынчука́ми
П.	Мартынчуке́	Мартынчука́х

Мар-тын-чу́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мартын-; суфікс: -чук.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Мартинчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??