Микула

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Мику́ла	Мику́ли
Р.	Мику́ли	Мику́л
Д.	Мику́лі	Мику́лам
З.	Мику́лу	Мику́л
Ор.	Мику́лою	Мику́лами
М.	Мику́лі	Мику́лах
Кл.	Мику́ло	Мику́ли

Ми-ку́-ла

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Микул-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [meˈkulɐ] (одн.), [meˈkule] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Mykula (en) Російськаru: Микула (ru)

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Мику́ла	Мику́лы
Р.	Мику́лы	Мику́л
Д.	Мику́ле	Мику́лам
З.	Мику́лу	Мику́л
О.	Мику́лой Мику́лою	Мику́лами
П.	Мику́ле	Мику́лах

Ми-ку́-ла

Іменник, істота (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Микул-; закінчення: -а.

Вимова

•  

  noicon

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Микула (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість