Минів

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Ми́нів	Ми́ніви
Р.	Ми́ніва	Ми́нівів
Д.	Ми́нівові Ми́ніву	Ми́нівам
З.	Ми́ніва	Ми́нівів
Ор.	Ми́нівом	Ми́нівами
М.	Ми́нівові Ми́ніву	Ми́нівах
Кл.	Ми́ніву	Ми́ніви

Ми́-нів

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Мин-; суфікс: -ів.

Вимова

• МФА : [ˈmɪnʲiu̯] (одн.), [ˈmɪnʲiu̯e] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: Мынив (ru) чол.