Мінько
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Мінько́ | Мінько́ | Міньки́ |
Р. | Мінька́ | Мінько́ | Мінькі́в |
Д. | Мінько́ві Міньку́ |
Мінько́ | Мінька́м |
З. | Мінька́ | Мінько́ | Мінькі́в |
Ор. | Мінько́м | Мінько́ | Мінька́ми |
М. | Мінько́ві Міньку́ |
Мінько́ | Мінька́х |
Кл. | Міньку́ | Мінько́ | Міньки́ |
Мінь-ко́
Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Мінь-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|