Обговорення користувача:Олена-Шмиріна
Додати темуМодуляція в класичній мажорно-мінорній системі — зміна основної тональності іншою. Існує декілька різновидів модуляції:
Досконала тональна модуляція здебільшого завершує музичний твір, його частину, період, речення, фразу. Її підготовляють завчасним введенням у попередню тональність елементів наступної тональності. При недосконалій тональній модуляції основна тональність змінюється в середині періоду або фрази музичного твору без закріплення в новій тональності (те ж саме, що відхилення). Раптова модуляція — непідготовлена зміна однієї тональності іншою, що здійснюється через домінантову функцію наступної тональності. Перехід з однієї тональності в іншу без будь-якої попередньої підготовки називається зіставленням тональностей. Ладова модуляція — перехід в однойменну тональність іншого ладового нахилу. Енгармонійна модуляція — перехід у нову тональність шляхом енгармонічної заміни звуків або вигляду останнього акорду основної тональності. В середньовічній музичній теорії модуляціяєю злагода й упорядкованість, що була предметом тогочасної науки про мистецтво музики.
Історичний огляд Модуляція в музиці
Починаючи з Цензорина («Die die natali», 238 г. н. э.) в античності (у Августина, Боеція, Кассіодора тощо) і на всьому протязі Середньовіччя (починаючи з трактатів каролінзького відродження, IX ст.), аж до XVI століття (в Німеччині і пізніше) поняття мелодії було «арифметичним», діаметрально протилежним тому лірико-емоційному поданням, яке встановилося в епоху Нового часу. Сама музика визначалася як наука (техніка, мистецтво) правильної розмірності (musica est scientia [vel ars] bene modulandi). Латинські слова modulatio/modulari, ймовірно, були перекладами грецьких слів μελῳδία/μελῳδεῖν. На відміну від дієслова «співати» (ἀείδω, форма ᾄδω) «мелодіювати» означала співати дискретними інтервалами, «переступаючи через проміжки між висотами, зупиняючись ж на самих висотах і озвучуючи тільки їх, це і називається "співати" (μελῳδεῖν), тобто рухатися інтервальним рухом» (Аристоксен).
Мелодія, що розуміється як упорядковане / лагідний розгортання в часі музичних інтервалів (тобто ісчіслімих і дискретних звуків), і ємодуляціяв корінному і історично найбільш значущу сенсі цього слова.
Новий час Поширений в XVII і XVIII століттях термін musica modulatoria означав мистецтво (техніку) музичного виконавства, вокального або інструментального. Значення modulari у стосунку до музичного виконавства маргінально з'являлися вже в Середні століття у зв'язку з нестрогим уживанням слова в значенні «співати» (вокальну музику) або «виконувати» (музику на музичному інструменті).
У пізньому значенні модуляція — перехід з однієї мажорній або мінорній тональності в іншу, мажорну або мінорну, тональність. У цьому значенні термін «модуляція» вперше вжив Олександр Малколм у трактаті «A Treatise of Musick» У вживанні Малколма «модуляція» синонімічна «відхиленню», і стосується будь-якої тимчасової зміни тональності. У Німеччині терміни відхилення(Ausweichung) і модуляція (Modulation) вживалися як синоніми до середини XIX століття. Нинішнє слововживання остаточно закріпилася в роботах Г. Рімана і в цьому значенні потрапив у радянське музикознавство.
Модуляція в естрадній музиці (XX століття і пізніше) У сучасній естрадної музики раптова модуляція є часто використовуваним прийомом для кульмінаційного розвитку пісні перед її фіналом. Звичайно модуляція застосовується перед останнім приспівом шляхом підвищення його на півтону або цілий тон.
Приклад «грамофонній» модуляції у форматі Євробачення після паузи на 2:22:
Почніть обговорення з Олена-Шмиріна
Сторінки обговорення — це місця, де люди обговорюють, як зробити вміст Вікісловника якнайкращим. Розпочніть нове обговорення, щоб зв'язатися та співпрацювати з Олена-Шмиріна. Те, що ви тут говорите, буде публічним, і його бачитимуть інші.