Олейніченко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Олейніче́нко | Олейніче́нко | Олейніче́нки |
Р. | Олейніче́нка | Олейніче́нко | Олейніче́нків |
Д. | Олейніче́нкові Олейніче́нку |
Олейніче́нко | Олейніче́нкам |
З. | Олейніче́нка | Олейніче́нко | Олейніче́нків |
Ор. | Олейніче́нком | Олейніче́нко | Олейніче́нками |
М. | Олейніче́нкові Олейніче́нку |
Олейніче́нко | Олейніче́нках |
Кл. | Олейніче́нку | Олейніче́нко | Олейніче́нки |
О-лей-ні-че́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Олей-; суфікси: -н-іч-енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|