Перейти до вмісту

Оренчук

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Оренчу́к Оренчуки́
Р. Оренчука́ Оренчукі́в
Д. Оренчуко́ві
Оренчуку́
Оренчука́м
З. Оренчука́ Оренчукі́в
Ор. Оренчуко́м Оренчука́ми
М. Оренчуко́ві
Оренчукі́
Оренчука́х
Кл. Оренчуку́ Оренчуки́

О-рен-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Орен-; суфікс: -чук.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]

    Білоруська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]

    Шаблон:імен be 33b m a

    Корінь: -Орен-; суфікс: -чук.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. Оренчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]


    Російська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]
    відмінок одн. мн.
    Н. Оренчу́к Оренчуки́
    Р. Оренчука́ Оренчуко́в
    Д. Оренчуку́ Оренчука́м
    З. Оренчука́ Оренчуко́в
    О. Оренчуко́м Оренчука́ми
    П. Оренчуке́ Оренчука́х

    О-рен-чу́к

    Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

    Корінь: -Орен-; суфікс: -чук.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. Оренчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]