Погорілко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Погорілко Погорілко Погорілки
Р. Погорілка Погорілко Погорілків
Д. Погорілкові
Погорілку
Погорілко Погорілкам
З. Погорілка Погорілко Погорілків
Ор. Погорілком Погорілко Погорілками
М. Погорілкові
Погорілку
Погорілко Погорілках
Кл. Погорілку Погорілко Погорілки

По-го-ріл-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Префікс: По-; корінь: -гор-; суфікси: -іл; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]