Українська

По-до́н-ня

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Префікс: По-; корінь: -дон-; суфікс: -н; закінчення: -я.

істор., геогр. назва районів Східної Слобожанщини, що знаходяться по берегах Дону в межах сучасної Воронезької області Росії. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Небіжчик був сином священика з Острогозького повіту на нашому Подонню (Вороніжчина), тій частині Слобідської України, яка під час адміністративної реформи відійшла до російських губерній. Джерело — Українські вісті, №53 (205), рік IV, 30.06.1948.
Подоння (УНР) ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
одна з назв Області Війська Донського (ареалу розселення донського козацтва) і басейну річки Дон ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: Подонье ^(ru) сер.