Поличинці

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	Поли́чинці
Р.	—	Поли́чинць
Д.	—	Поли́чинцам
З.	—	Поли́чинці
Ор.	—	Поли́чинцями
М.	—	Поли́чинцях
Кл.	—	Поли́чинці*

По-ли́-чин-ці

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Поличин-; суфікс: -ц; закінчення: -і.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. село в Україні, Козятинського району Вінницької області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: [[ Російська|]] (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: Поличинці