Помірко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Помі́рко | Помі́рко | Помі́рки |
Р. | Помі́рка | Помі́рко | Помі́рків |
Д. | Помі́ркові Помі́рку |
Помі́рко | Помі́ркам |
З. | Помі́рка | Помі́рко | Помі́рків |
Ор. | Помі́рком | Помі́рко | Помі́рками |
М. | Помі́ркові Помі́рку |
Помі́рко | Помі́рках |
Кл. | Помі́рку | Помі́рко | Помі́рки |
По-мі́р-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Префікс: По-; корінь: -мір-; суфікс: -к; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |