прикметник

Матеріал з Вікісловника
(Перенаправлено з Прикметник)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. прикме́тник прикме́тники
Р. прикме́тника прикме́тників
Д. прикме́тнику
прикме́тникові
прикме́тникам
З. прикме́тник прикме́тники
Ор. прикме́тником прикме́тниками
М. на/в прикме́тнику на/в прикме́тниках
Кл. прикме́тнику* прикме́тники*

прик-ме́т-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -прикмет-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмiнка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Як і в російській мові, в українській прикметники поділяються на якісні, відносні та присвійні.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття