Пірник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Пі́рник | Пірники |
| Р. | Пірника | Пірників |
| Д. | Пірникові Пірнику |
Пірникам |
| З. | Пірника | Пірників |
| Ор. | Пірником | Пірниками |
| М. | Пі́рникові, Пі́рнику | Пі́рниках |
| Кл. | Пірнику | Пі́рники |
Пі́р-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Пірн-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈpʲirnek] (одн.), [ˈpʲirneke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |