мова: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 162: | Рядок 162: | ||
[[Категорія:мв]] |
[[Категорія:мв]] |
||
[[az:мова]] |
|||
[[be:мова]] |
[[be:мова]] |
||
[[chr:мова]] |
|||
[[en:мова]] |
[[en:мова]] |
||
[[es:мова]] |
|||
[[et:мова]] |
[[et:мова]] |
||
[[eu:мова]] |
[[eu:мова]] |
Версія за 00:56, 28 грудня 2013
Українська
Морфологічні та синтаксичні властивості
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | мо́ва | мо́ви | мо́ви |
Р. | мо́ви | мо́в | мо́в |
Д. | мо́ві | мо́вам | — |
З. | мо́ву | мо́ви | мо́ви |
Ор. | мо́вою | мо́вами | — |
М. | мо́ві | мо́вах | — |
Кл. | мо́во* | мо́ви* | — |
мо́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Вимова
- МФА: [ˈmɔwɑ̽]
Семантичні властивості
Значення
- Засіб спілкування, система умовних позначень, що передають зміст. ◆ немає прикладів застосування.
- Висловлення інформації, спілкування. ◆ немає прикладів застосування.
Усталені словосполучення, фразеологізми
- езопова мова
- інша мова
- мова коротка
- мова міжнаціонального спілкування
- наче віднялася мова
- спільна мова
- тільки й мови
Споріднені слова
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: вимова, мовець, мовлення, мовник, промова, промовець, розмова
- прикметники: вимовний, мовний
- дієслова: вимовити, мовити, промовити, промовляти
- прислівники: невимовно
Етимологія
Псл. *mъlva «гомін», *mъlviti «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення (Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310); зіставляється з дінд. brávīti «говорить», ав. mraoiti «говорить» (Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132); припускається зв'язок з лат. murmurāre «бурмотіти» (Holub—Kop. 227), prō-mulgāre «оголошувати, обнародувати» (Szemerenyi Emérita 22, 159—160), з псл. mel-/mol- «молоти» (Schuster—Šewc 945).— Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.