мова: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Albedo (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
Albedo (обговорення | внесок) |
||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
===Споріднені слова=== |
===Споріднені слова=== |
||
* зменш.-пестливі. форми: |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
⚫ | |||
* прислівники: [[невимовно]] |
|||
{{спорідн| |
{{спорідн| |
||
|еноніми= |
|еноніми= |
||
Рядок 44: | Рядок 39: | ||
|прізвища= |
|прізвища= |
||
|топоніми= |
|топоніми= |
||
⚫ | |іменники=метамова, прамова, мовознавець, [[мовник]], мовознавство, мовотворець, мовотворення, кривомовність, тяжкомовність, недомовність, іншомовність, чужомовність, багатомовність, одномовність, двомовність, етномовність, мовчання,мовчазність, мовчазливість, мовчун, мовчальник, мовчак, мовчан, мовчальництво, мовчанка, мовчок, замовчування, умовчування, умовчання, замовчання, відмовчування, немовчність, умовкання, змовкання, замовкання, безмовність, [[мовець]], [[вимова]], [[мовлення]], [[промова]], [[промовець]], [[розмова]] |
||
|іменники= |
|||
⚫ | |||
|прикметники= |
|||
|порядкові= |
|порядкові= |
||
|займенники= |
|займенники= |
||
⚫ | |дієслова=мовчати, замовчати, перемовчати, помовчати, промовчати, вимовчати, примовчати, змовчати, умовчати, відмовчатися, мовкнути, умовкати, змовкати, замовкати, примовкати, помовкувати, помовчувати, мовити, умовити, вмовити, розмовляти, промовляти, примовитися, домовитися, замовляти, відмовляти, обмовляти, перемовлятися, змовлятися, обмовитися, примовляти, намовляти, підмовляти, вимовляти, недомовляти і недомовитися |
||
|дієслова= |
|||
|прислівники= |
|прислівники=невимовно |
||
|предикативи= |
|предикативи= |
||
|прийменники= |
|прийменники= |
||
Рядок 58: | Рядок 53: | ||
|вступні= |
|вступні= |
||
}} |
}} |
||
===Етимологія=== |
===Етимологія=== |
||
[[праслов'янська мова|Псл.]] ''*m<sup>ъ</sup>lva'' «гомін», ''*m<sup>ъ</sup>lviti'' «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення ({{фон|#FFFFB7}}Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310{{кінець стилю}}); зіставляється з [[давньоіндійська мова|дінд.]] ''brávīti'' «говорить», [[авестійська|ав.]] ''mraoiti'' «говорить» ({{фон|#FFFFB7}}Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132{{кінець стилю}}); припускається зв'язок з {{lang-la|murmurāre}} «бурмотіти» ({{фон|#FFFFB7}}Holub—Kop. 227{{кінець стилю}}), ''prō-mulgāre'' «оголошувати, обнародувати» ({{фон|#FFFFB7}}Szemerenyi Emérita 22, 159—160{{кінець стилю}}), з [[праслов'янська мова|псл.]] ''mel-/mol-'' «молоти» ({{фон|#FFFFB7}}Schuster—Šewc 945{{кінець стилю}}).— {{фон|#FFFFB7}}Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.{{кінець стилю}} |
[[праслов'янська мова|Псл.]] ''*m<sup>ъ</sup>lva'' «гомін», ''*m<sup>ъ</sup>lviti'' «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення ({{фон|#FFFFB7}}Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310{{кінець стилю}}); зіставляється з [[давньоіндійська мова|дінд.]] ''brávīti'' «говорить», [[авестійська|ав.]] ''mraoiti'' «говорить» ({{фон|#FFFFB7}}Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132{{кінець стилю}}); припускається зв'язок з {{lang-la|murmurāre}} «бурмотіти» ({{фон|#FFFFB7}}Holub—Kop. 227{{кінець стилю}}), ''prō-mulgāre'' «оголошувати, обнародувати» ({{фон|#FFFFB7}}Szemerenyi Emérita 22, 159—160{{кінець стилю}}), з [[праслов'янська мова|псл.]] ''mel-/mol-'' «молоти» ({{фон|#FFFFB7}}Schuster—Šewc 945{{кінець стилю}}).— {{фон|#FFFFB7}}Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.{{кінець стилю}} |
Версія за 20:10, 31 травня 2019
Українська
Морфологічні та синтаксичні властивості
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | мо́ва | мо́ви | мо́ви |
Р. | мо́ви | мо́в | мо́в |
Д. | мо́ві | мо́вам | — |
З. | мо́ву | мо́ви | мо́ви |
Ор. | мо́вою | мо́вами | — |
М. | мо́ві | мо́вах | — |
Кл. | мо́во* | мо́ви* | — |
мо́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -мов-; закінчення: -а.
Вимова
- МФА: [ˈmɔwɑ̽]
Семантичні властивості
Значення
- засіб спілкування, система умовних позначень, що передають зміст. ◆ немає прикладів застосування.
- висловлення інформації, спілкування. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
- езопова мова
- інша мова
- мова коротка
- мова міжнаціонального спілкування
- наче віднялася мова
- спільна мова
- тільки й мови
Споріднені слова
Етимологія
Псл. *mъlva «гомін», *mъlviti «гомоніти»; — походження остаточно не з'ясоване; розглядається як звуконаслідувальне утворення (Преобр. І 548; Holub—Kop. 227; Младенов 310); зіставляється з дінд. brávīti «говорить», ав. mraoiti «говорить» (Machek ESJČ 369; Герценберг Ир. языкозн. 132); припускається зв'язок з лат. murmurāre «бурмотіти» (Holub—Kop. 227), prō-mulgāre «оголошувати, обнародувати» (Szemerenyi Emérita 22, 159—160), з псл. mel-/mol- «молоти» (Schuster—Šewc 945).— Кобилянський Мовозн. 1976/6, 31; Фасмер—Трубачев II 641; Brückner 345.
Переклад
висловлення інформації
Список перекладів | |
|
Білоруська
Морфологічні та синтаксичні властивості
мо́-ва
Іменник, жіночий рід. Корінь: --.
Вимова
Семантичні властивості
Значення
- мова (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
Прислів'я та приказки
Споріднені слова
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
Джерела
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, парадигма 1 О
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Білоруська мова
- Білоруські іменники
- Жіночий рід/be
- Відсутні дані про будову слова/be
- Потрібна вимова
- Слова з 4 букв/be
- Слова з 4 букв/uk
- Праслов’янізми
- Мова
- мв
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2