[перевірена версія]

Вилучено вміст Додано вміст

Лінійно

Версія за 01:01, 29 лютого 2020

Українська

цер-ко́в-ний

Прикметник, прикметникове відмінювання 1a.

Корінь: -церков-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

пов'язаний з церквою (у 1 знач.), з релігією, з богослужінням; встановлений, прийнятий церквою ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
у знач. ім. те, що належить до церковнослов'янської писемності ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]}
який належить церкві ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]}
який чинить, здійснює церква ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Церковний шлюб
про установу, яка відає справами церкви ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]}
прикметник до церква 2 ^{[≈ 6]}^{[≠ 6]}^{[▲ 6]}^{[▼ 6]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: церква, церквиця, церковник прикметники: всецерковний, церковноприходський прислівники: церковно

Від ??

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 {{переклад|}}
 === Джерела ===
+* {{ulif|180152}}
 *
 {{довжина слова|9|lang=uk}}