ハ
Японська[ред.]
| Порядок написання | |||
|---|---|---|---|
| |||
Вимова[ред.]
- МФА: [ha̠]
Етимологія 1[ред.]
Виник у період Хейан, як форма написання кандзі Манйоґани 八.
Склад[ред.]
- Склад записаний катаканою ハ (ха). Його еквівалент записаний хіраґаною наступний: は (ха). Це двадцять шостий склад описаний у таблиці Ґодзюон; його позиція озвучується як ハ行ア段 (ха-гьоо а-дан, “рядок ха, секція а”).
Використання[ред.]
На відміну від хіраґани, що використовується для написання слів японської мови, які не покривають наявні канджі, катакана використовується в основному для запису іноземних слів, що транслітеруються у японську мову, та запозичених іншомовних слів (загальна назва гаіраіго), а також для ономатопей, технічних та наукових термінів, назв рослин, тварин та мінералів. Також іноді вживається в розмовній мові для виділення деяких слів. Назви японських компаній, а також певні слова японської мови, також іноді записують катаканою, на заміну іншим варіантам. Раніше, жіночі імена записувалися катаканою.
Див. також[ред.]
- (Катакана) 片仮名; アァ, イィ, ウゥヴ, エェ, オォ, カヵガ, キギ, クグ, ケヶゲ, コゴ, サザ, シジ, スズ, セゼ, ソゾ, タダ, チヂ, ツッヅ, テデ, トド, ナ, ニ, ヌ, ネ, ノ, ハバパ, ヒビピ, フブプ, ヘベペ, ホボポ, マ, ミ, ム, メ, モ, ヤャ, ユュ, ヨョ, ラ, リ, ル, レ, ロ, ワヮ, ヰ, ヱ, ヲ, ン, ー, ヽ, ヾ
Етимологія 2[ред.]
Іменник[ред.]
- до (нота в музиці)