Стадніченко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Стадніче́нко Стадніче́нко Стадніче́нки
Р. Стадніче́нка Стадніче́нко Стадніче́нків
Д. Стадніче́нкові
Стадніче́нку
Стадніче́нко Стадніче́нкам
З. Стадніче́нка Стадніче́нко Стадніче́нків
Ор. Стадніче́нком Стадніче́нко Стадніче́нками
М. Стадніче́нкові
Стадніче́нку
Стадніче́нко Стадніче́нках
Кл. Стадніче́нку Стадніче́нко Стадніче́нки

Стад-ні-че́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Стад-; суфікси: -іч-енк; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]