Тилич
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | Тилич | — |
| Р. | Тилича | — |
| Д. | Тиличеві Тиличу |
— |
| З. | Тилич | — |
| Ор. | Тиличем | — |
| М. | Тиличі Тиличу |
— |
| Кл. | Тиличу* | — |
Ти-лич
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Тилич-.
Вимова[ред.]
- МФА : [telet͡ʃ] (одн.), [] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- геогр. село на Лемківщині. [▲ 1] ◆ Турчин Є. Словник села Тилич на Лемківщині. — Львів: Українська академія друкарства, 2011. – 384 с.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |