Тупилюк

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Тупилю́к Тупилюки́
Р. Тупилюка́ Тупилюкі́в
Д. Тупилюко́ві
Тупилюку́
Тупилюка́м
З. Тупилюка́ Тупилюкі́в
Ор. Тупилюко́м Тупилюка́ми
М. Тупилюко́ві
Тупилюкі́
Тупилюка́х
Кл. Тупилюку́ Тупилюки́

Ту-пи-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Туп-; суфікси: -ил?-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Тупилю́к Тупилюки́
Р. Тупилюка́ Тупилюко́в
Д. Тупилюку́ Тупилюка́м
З. Тупилюка́ Тупилюко́в
О. Тупилюко́м Тупилюка́ми
П. Тупилюке́ Тупилюка́х

Ту-пи-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Туп-; суфікси: -ил-юк.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Тупилюк (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]