Чернівці

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	—	Чернівці́
Р.	—	Чернівці́в
Д.	—	Чернівця́м
З.	—	Чернівці́
Ор.	—	Чернівця́ми
М.	—	Чернівця́х
Кл.	—	Чернівці́*

Чер-нів-ці

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Чернівц-; закінчення: -і.

Вимова

• МФА: [t͡ʃernʲiu̯ˈt͡sʲi]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

геогр.

1. місто в Україні, Чернівецькій області ◆ немає прикладів застосування.
2. селище міського типу в Україні, у Вінницькій області ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. місто

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Чернівці