Шаблон:етимологія:бандаж

укр. банда́ж, бандажи́ст, бандажува́ти; — рос. білор. болг. банда́ж, пол. bandaż, чеськ. словац. bandáž, в.-луж. н.-луж. bandaža, сербохорв. ба̀нда̄ж, банда́жа, словен. bandáža; — запозичення з французької мови; фр. bandage є похідним від дієслова bander «перев’язувати», ст. bender, яке походить від франкська *bĭnda, спорідненого з н.-нім. binden «в’язати», англ. bind «тс.».— CІС 86; Шанский ЭСРЯ I 2, 31—32; Фасмер І 120; Dauzat 71. — Див. ще ба́нт, би́нда, бинт.