Шаблон:етимологія:благоговійний

благогові́ти «ставитися з глибокою пошаною», благогові́ння, благогові́йний; — рос. благогове́ть, д.-рус. благоговѣти, болг. благогове́я; — запозичено в давньоруську мову з старослов’янської; ст.-слов. благоговѣти, утворене з основ благо і говѣти «ставитися з релігійною пошаною», є калькою д.-грец. εὐλαβής «тс.», утвореного з εύ «добре» і λαβεἰσται «поважати, боятися».— Шанский ЭСРЯ І 2, 129.— Див. ще бла́го, гові́ти.