psl. čаsъ, від якого також походять: ст.-слов. часъ (ὥρα; Супр.), укр. час, ча́сом, білор. час, ча́сом болг. час «година», сербохорв. ча̏с «мить», ча̏сом «миттєво», словен. čàs (род. в. čásа) "час", чеськ., словац. čаs, пол. сzаs, викор. дані зі словника М. Фасмера
