абсолютна істина
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɐbsoˈlʲutnɐ ˈistenɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- філос. об'єктивна реальність, що пізнається через ряд відносних істин. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |