абітурієнтський

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. абітуріє́нтський абітуріє́нтська абітуріє́нтське абітуріє́нтські
Р. абітуріє́нтського абітуріє́нтської абітуріє́нтського абітуріє́нтських
Д. абітуріє́нтському абітуріє́нтській абітуріє́нтському абітуріє́нтським
З. абітуріє́нтського (іcт.)
абітуріє́нтський (неіст.)
абітуріє́нтську абітуріє́нтське абітуріє́нтських (іст.)
абітуріє́нтські (неіст.)
О. абітуріє́нтським абітуріє́нтською абітуріє́нтським абітуріє́нтськими
М. абітуріє́нтськім
абітуріє́нтському
абітуріє́нтській абітуріє́нтськім
абітуріє́нтському
абітуріє́нтських

а-бі-ту-рі-є́нт-ський

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -абітурієнт-; суфікс: -ськ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прикметник до абітурієнт. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. вступний (іспит тощо)

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від нім. Abiturient «абітурієнт, випусник», від лат. abituriens (abiturientis) «той, що уходить», від присудка abīre «уходити».

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]