авторучка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. автору́чка автору́чки
Р. автору́чки автору́чок
Д. автору́чці автору́чкам
З. автору́чку автору́чки
Ор. автору́чкою автору́чками
М. автору́чці автору́чках
Кл. автору́чко* автору́чки*

ав-то-ру́ч-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Префіксоїд: авто-; корінь: -руч-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Авторучка

Значення[ред.]

  1. ручка з автоматичним подаванням чорнила до пера. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вийнявши трофейну авторучку, сів писати записку В. С. Кучер

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. автору́чка автору́чки
Р. автору́чки автору́чек
Д. автору́чке автору́чкам
З. автору́чку автору́чки
О. автору́чкой
автору́чкою
автору́чками
П. автору́чке автору́чках

ав-то-ру́ч-ка

Іменник, неістота (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префіксоїд: авто-; корінь: -руч-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. авторучка (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Джерела[ред.]