акордеоніст
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | акордеоні́ст | акордеоні́сти |
| Р. | акордеоні́ста | акордеоні́стів |
| Д. | акордеоні́стові акордеоні́сту |
акордеоні́стам |
| З. | акордеоні́ста | акордеоні́стів |
| Ор. | акордеоні́стом | акордеоні́стами |
| М. | акордеоні́стові акордеоні́сту |
акордеоні́стах |
| Кл. | акордеоні́сту | акордеоні́сти |
а-кор-де-о-ні́ст
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -акордеон-; суфікс: -іст-
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- музикант, що грає на акордеоні. ◆ Тріо акордеоністів
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: акордеоніст
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3