алітувати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я аліту́ю алітува́в алітува́тиму  —
Ти аліту́єш алітува́в
алітува́ла
алітува́тимеш аліту́й
Він
Вона
Воно
аліту́є алітува́в
алітува́ла
алітува́ло
алітува́тиме  —
Ми аліту́єм(о) алітува́ли алітува́тимем(о) аліту́ймо
Ви аліту́єте алітува́ли аліту́йте
Вони аліту́ють алітува́ли алітува́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. аліту́ючи
Дієприсл. мин. ч. алітува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч. аліто́ваний
Безособова форма аліто́вано

а-лі-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -аліт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. покривати алюмінієм сталеві або чавунні вироби, щоб запобігти окисленню їх при високих температурах. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Словник УЛІФ: алітувати
  • Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
  • Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3