алітувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	аліту́ю	алітува́в	алітува́тиму	—
Ти	аліту́єш	алітува́в алітува́ла	алітува́тимеш	аліту́й
Він Вона Воно	аліту́є	алітува́в алітува́ла алітува́ло	алітува́тиме	—
Ми	аліту́єм(о)	алітува́ли	алітува́тимем(о)	аліту́ймо
Ви	аліту́єте	алітува́ли		аліту́йте
Вони	аліту́ють	алітува́ли	алітува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	аліту́ючи
Дієприсл. мин. ч.	алітува́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	аліто́ваний
Безособова форма	аліто́вано

а-лі-ту-ва́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -аліт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: [ɐlʲitʊˈu̯ɑte]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. покривати алюмінієм сталеві або чавунні вироби, щоб запобігти окисленню їх при високих температурах. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: алітува́ння

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: aluminize (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: алітувати
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3