анотувати
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | аноту́ю | анотува́в | анотува́тиму | — |
Ти | аноту́єш | анотува́в анотува́ла | анотува́тимеш | аноту́й |
Він Вона Воно |
аноту́є | анотува́в анотува́ла анотува́ло | анотува́тиме | — |
Ми | аноту́єм(о) | анотува́ли | анотува́тимем(о) | аноту́ймо |
Ви | аноту́єте | анотува́ли | аноту́йте | |
Вони | аноту́ють | анотува́ли | анотува́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | аноту́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | анотува́вши | |||
Безособова форма | аното́вано |
анотувати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -анот-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- складати анотацію. ◆ Під впливом подібних парадигмальних змін, як можна припустити, еволюціонував і заголовок, який пройшов шлях від імені (коли фіксував тільки головну дійову свідомість твору, що розгортає її індивідуальну долю) до назви (коли регламентував факт дії, тобто коментував та анотував зміст твору)…
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |