Українська

ан-то́-нів-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -антон-; суфікси: -ів -к; закінчення: -а.

зимостійкий сорт яблуні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Біля старої антонівки Валерій завжди любив попостояти, притуляючись щокою до гладенького стовбура О. Є. Ільченко
плід цього дерева, велике жовтувате кисло-солодке запашне яблуко, що дозріває восени. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Яблуні сторукі й стоногі… крекчуть під центнерами антонівки, шафранки, кальвіля Яновський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів