аранжування

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	аранжува́ння	аранжува́ння
Р.	аранжува́ння	аранжува́нь
Д.	аранжува́нню	аранжува́нням
З.	аранжува́ння	аранжува́ння
Ор.	аранжува́нням	аранжува́ннями
М.	аранжува́нні аранжува́нню	аранжува́ннях
Кл.	аранжува́ння	аранжува́ння

а-ран-жу-ва́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -аранж-; суфікси: -ува-нн; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: [ɐrɐnʒʊˈu̯ɑnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дія або її результат за значенням аранжувати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. обробка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: аранжування