арбітраж
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | арбітра́ж | арбітра́жі |
| Р. | арбітра́жу | арбітра́жів |
| Д. | арбітра́жеві арбітра́жу |
арбітра́жам |
| З. | арбітра́ж | арбітра́жі |
| Ор. | арбітра́жем | арбітра́жами |
| М. | арбітра́жі арбітра́жу |
арбітра́жах |
| Кл. | арбітра́жу* | арбітра́жі* |
ар-біт-ра́ж
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -арбітр-; суфікс: -аж.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |