арбітраж
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | арбітра́ж | арбітра́жі |
Р. | арбітра́жу | арбітра́жів |
Д. | арбітра́жеві арбітра́жу |
арбітра́жам |
З. | арбітра́ж | арбітра́жі |
Ор. | арбітра́жем | арбітра́жами |
М. | арбітра́жі арбітра́жу |
арбітра́жах |
Кл. | арбітра́жу* | арбітра́жі* |
ар-біт-ра́ж
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -арбітр-; суфікс: -аж.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розв’язання арбітрами спорів, які не підлягають судовому розглядові; третейський суд. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |