архів

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина	обм. ч.
Н.	архі́в	архі́ви	архі́ви
Р.	архі́ва	архі́вів	архі́вів
Д.	архі́ву архі́вові	архі́вам	—
З.	архі́в	архі́ви	архі́ви
Ор.	архі́вом	архі́вами	—
М.	архі́ві архі́вові архі́ву	архі́вах	—
Кл.	архі́ве*	архі́ви*	—

ар-хі́в

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 1 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -архів-.

Вимова

прослухати вимову

noicon

• УФ: [арх’іў]

Семантичні властивості

Значення

1. установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток та ін. ◆ Поки розшукав його [документ] в Житомирі, в обласному архіві, то не один пуд солі з'їв В. С. Кучер
2. відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи тощо ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи ◆ Архів Нечуя-Левицького, розкиданий по різних місцях, ніким ще не описаний і не вивчений

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені словосполучення, фразеологізми

• здати в архів
• здати до архіву
• електронний архів
• рар-архів

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: архіваріус, архівіст прикметники: архівний, архівно-слідчий

Етимологія

Від ??

Переклад

установа, яка займається збиранням, упорядковуванням і зберіганням старих документів, писемних пам'яток
Англійськаen: archive (en) Білоруськаbe: архіў (be) чол. Російськаru: архив (ru) чол.

відділ установи, в якому зберігаються старі документи, листи, закінчені справи

листи, рукописи, знімки і т. ін., які стосуються діяльності якої-небудь установи або особи

Джерела

• Словник УЛІФ: архів