аудієнція

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост. ◆ На урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод Тулуб
   1. Про приватний прийом, особисту розмову.◆ — Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї аудієнції я вийшов увесь облитий потом І. Я. Франко

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: аудієнція