аудієнція

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Офіційний прийом у глави держави або в особи, що займає високий державний пост. ◆ На урочистій аудієнції Сагайдачний передав королевичеві полонених воєвод Тулуб
    1. Про приватний прийом, особисту розмову.◆ — Можеш зміркувати, любий мій, що з сеї аудієнції я вийшов увесь облитий потом Франко

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]