ахкати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я а́хкаю а́хкав а́хкатиму  —
Ти а́хкаєш а́хкав
а́хкала
а́хкатимеш а́хкай
Він
Вона
Воно
а́хкає а́хкав
а́хкала
а́хкало
а́хкатиме  —
Ми а́хкаєм(о) а́хкали а́хкатимем(о) а́хкаймо
Ви а́хкаєте а́хкали а́хкайте
Вони а́хкають а́хкали а́хкатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. а́хкаючи
Дієприсл. мин. ч. а́хкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

а́х-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ах-; суфікс: -ка; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. те ж саме, що ахати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Він смачно затягнувся димом і, ахкаючи та сплескуючи руками, пішов. А. І. Шиян, «Партизанський край», 1946 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]