ахкати

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	а́хкаю	а́хкав а́хкала	а́хкатиму	—
Ти	а́хкаєш	а́хкав а́хкала	а́хкатимеш	а́хкай
Він Вона Воно	а́хкає	а́хкав а́хкала а́хкало	а́хкатиме	—
Ми	а́хкаєм(о)	а́хкали	а́хкатимем(о)	а́хкаймо
Ви	а́хкаєте	а́хкали		а́хкайте
Вони	а́хкають	а́хкали	а́хкатимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	а́хкаючи
Дієприсл. мин. ч.	а́хкавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

а́х-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -ах-; суфікс: -ка; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. те ж саме, що ахати ◆ Він смачно затягнувся димом і, ахкаючи та сплескуючи руками, пішов. А. І. Шиян, «Партизанський край», 1946 р. [СУМ-11]

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ахкати