Українська

відм.	однина			множина
відм.	чол. р.	сер. р.	жін. р.	множина
Н.	бадьо́рий	бадьо́ре	бадьо́ра	бадьо́рі
Р.	бадьо́рого	бадьо́рого	бадьо́рої	бадьо́рих
Д.	бадьо́рому	бадьо́рому	бадьо́рій	бадьо́рим
З. (^іст./_неіст.)	бадьо́рого (іcт.) бадьо́рий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	бадьо́ре	бадьо́ру	бадьо́рих (іст.) бадьо́рі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	бадьо́рим	бадьо́рим	бадьо́рою	бадьо́рими
М.	бадьо́рім бадьо́рому	бадьо́рім бадьо́рому	бадьо́рій	бадьо́рих

ба-дьо́-рий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бадьор-; закінчення: -ий.

сповнений енергії, сили; жвавий ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ми молоді, захоплені, бадьорі, герої ми, і скромні і прості В. М. Сосюра
1. який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Гримаса жалю та каяття перекосила не по літах бадьоре лице Іван Ле ◆ Невже й на вас впливає блідолиций? — насмішкувато здивувався Матусевич. Дідусь зовсім розворушився. — А то ні? — присунув він до себе склянку.— Ви не дивіться, що я дід. Я — бадьорий. О. В. Донченко, «Твори 1 267», 1956
2. веселий, пожвавлений ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Із-за саду долітає бадьорий робочий гомін: співають дівчата, гукають біля скотини хлопці Васильченко
3. який надає енергії, сили ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Бадьорий холод сповняє цю дику чашу, холодні води спадають по сірих каміннях, і п'ють їх дикі олені М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ??

сповнений енергії, сили; жвавий

який виражає жвавість, свідчить про енергію, силу

веселий, пожвавлений

який надає енергії, сили