байдужливий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	байду́жливий	байду́жлива	байду́жливе	байду́жливі
Р.	байду́жливого	байду́жливої	байду́жливого	байду́жливих
Д.	байду́жливому	байду́жливій	байду́жливому	байду́жливим
З.	байду́жливого (іcт.) байду́жливий (неіст.)	байду́жливу	байду́жливе	байду́жливих (іст.) байду́жливі (неіст.)
О.	байду́жливим	байду́жливою	байду́жливим	байду́жливими
М.	байду́жливім байду́жливому	байду́жливій	байду́жливім байду́жливому	байду́жливих

бай-ду́ж-ли-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -байдуж-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [bɐi̯ˈduʒleu̯ei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рідк. те ж саме, що байдужий 1

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: збайдужі́ння дієслова: байдужі́ти

Етимологія

Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: байдужливий