байдужливий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | байду́жливий | байду́жливе | байду́жлива | байду́жливі |
| Р. | байду́жливого | байду́жливого | байду́жливої | байду́жливих |
| Д. | байду́жливому | байду́жливому | байду́жливій | байду́жливим |
| З. (іст./неіст.) | байду́жливого (іcт.) байду́жливий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
байду́жливе | байду́жливу | байду́жливих (іст.) байду́жливі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | байду́жливим | байду́жливим | байду́жливою | байду́жливими |
| М. | байду́жливім байду́жливому |
байду́жливім байду́жливому |
байду́жливій | байду́жливих |
бай-ду́ж-ли-вий
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -байдуж-; суфікс: -лив; закінчення: -ий.
Вимова
[ред.]- МФА: [bɐi̯ˈduʒleu̯ei̯]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ба́йду́же́, байдужі́сінько, байду́жливо, байду́жно, байду́жки, байду́женьки, байду́же́чки, байдуже́нно, байду́жовато Я, байду́жий,байду́жливий, байду́жний, байду́жість, байду́жність, байдужі́ти, байдужні́ти, збайдужі́лий; — рос. байдуже, пол. bajduże (з укр.); — власне українське складне утворення, структура якого тлумачиться як об'єднання наказового способу дієслова укр. бай «говори» > і дуже (Фасмер І 107); це тлумачення підтверджується вживанням байдуже з прийменником про (мені про це байдуже і под.).— Див. ще ба́яти, ду́жий.— Пор. байба́рзо.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |