баламутство

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. баламу́тство баламу́тства
Р. баламу́тства баламу́тств
Д. баламу́тству, баламу́тствові баламу́тствам
З. баламу́тство баламу́тства
Ор. баламу́тством баламу́тствами
М. баламу́тстві баламу́тствах
Кл. баламу́тство* баламу́тства*

ба-ла-му́т-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баламут-; суфікс: -ств; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дії, поведінка баламута. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру М. П. Стельмах

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість


Етимологія[ред.]

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли укр., біл. баламу́т «обманщик», укр. баламу́тити, белор. баламу́цiць, польск. bałamącić, bałamucić (остання форма, вочевидь, з укр. чи біл.); перша частина відповідає бала- в балагу́р, друга — рос. мутити з *mǫtiti. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]