баламутство

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	баламу́тство	баламу́тства
Р.	баламу́тства	баламу́тств
Д.	баламу́тству, баламу́тствові	баламу́тствам
З.	баламу́тство	баламу́тства
Ор.	баламу́тством	баламу́тствами
М.	баламу́тстві	баламу́тствах
Кл.	баламу́тство*	баламу́тства*

ба-ла-му́т-ство

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -баламут-; суфікс: -ств; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [bɐlɐˈmut͡stwɔ] (одн.), [bɐlɐˈmut͡stʋɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дії, поведінка баламута. ◆ — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру М. П. Стельмах

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: баламут, баламутка

Етимологія

Від праслов'янської форми, від котрої також виникли укр., біл. баламу́т «обманщик», укр. баламу́тити, белор. баламу́цiць, польск. bałamącić, bałamucić (остання форма, вочевидь, з укр. чи біл.); перша частина відповідає бала- в балагу́р, друга — рос. мутити з *mǫtiti. (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: баламутство