безграмотний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	безгра́мотний	безгра́мотне	безгра́мотна	безгра́мотні
Р.	безгра́мотного	безгра́мотного	безгра́мотної	безгра́мотних
Д.	безгра́мотному	безгра́мотному	безгра́мотній	безгра́мотним
З. (іст./неіст.)	безгра́мотного (іcт.) безгра́мотний (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безгра́мотне	безгра́мотну	безгра́мотних (іст.) безгра́мотні (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безгра́мотним	безгра́мотним	безгра́мотною	безгра́мотними
М.	безгра́мотнім безгра́мотному	безгра́мотнім безгра́мотному	безгра́мотній	безгра́мотних

без-гра́-мот-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -грамот-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [beˈzɦrɑmɔtnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не знає грамоти, не вміє читати і писати; неписьменний ◆ Як пліт той без підпор вітер валить скорий, Так безграмотний паде без знання підпори І. Я. Франко
   1. який погано знає грамоту, робить багато помилок у письмовому викладі думки; малограмотний, малописьменний ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   2. який має багато граматичних і стилістичних помилок ◆ Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис: «Дувид Волинський» Васильченко
2. перен. який не знає основ якої-небудь науки, галузі знань і т. ін. ◆ Це припустити могла б людина, абсолютно безграмотна Еллан
   1. який містить у собі багато помилок в якій-небудь ділянці знань, науки і т. ін.; неуцький ◆ — Ні, ви можете ставитися до безграмотних вправ цього молокососа інакше, ніж я… Шовкопляс

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:грамота

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безграмотний