бездозвільний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	бездо́звільний	бездо́звільна	бездо́звільне	бездо́звільні
Р.	бездо́звільного	бездо́звільної	бездо́звільного	бездо́звільних
Д.	бездо́звільному	бездо́звільній	бездо́звільному	бездо́звільним
З.	бездо́звільного (іcт.) бездо́звільний (неіст.)	бездо́звільну	бездо́звільне	бездо́звільних (іст.) бездо́звільні (неіст.)
О.	бездо́звільним	бездо́звільною	бездо́звільним	бездо́звільними
М.	бездо́звільнім бездо́звільному	бездо́звільній	бездо́звільнім бездо́звільному	бездо́звільних

без-до́з-віль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікси: без-до-з-; корінь: -віль-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [beˈzdɔzʲʋʲilʲnei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не потребує дозволу. ◆ Україна та Польща домовилися про бездозвільний проїзд вантажівок із пальним

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Утворено за допомогою префіксів без-, до- та -з та суфіксу -бездозвільний від [[{{{7}}}]], далі від {{етимологія:{{{7}}}|так}} , далі від праслов'янської форми *volja, від котрої також виникли д.-рус., ст.-слов. волꙗ (др.-гр. θέλημα, γνώμη), укр. во́ля, болг. во́ля, сербохорв. во̏ља, словен. vólja, чеськ. vůle, словац. voľa, пол. wola, д.-польське wolá (род. в. wolą), в.-луж., н.-луж. wola. Зв’язано чергуванням голосних із велі́ти, довле́ть. Спорідн. із лит. valià «воля», lat. val̨a «сила, власть», др.-ісл. val (сер. р.), д.-в.-нім. wala (ж. р.) «вибір», нов.-в.-нім. Wahl — те ж, wollen «хотіти», др.-інд. váras «бажання, вибір», авар. vāra- «воля, відбір», валійськ. guell «краще».

Переклад

Список перекладів