безкольоровий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	безкольоро́вий	безкольоро́ве	безкольоро́ва	безкольоро́ві
Р.	безкольоро́вого	безкольоро́вого	безкольоро́вої	безкольоро́вих
Д.	безкольоро́вому	безкольоро́вому	безкольоро́вій	безкольоро́вим
З. (іст./неіст.)	безкольоро́вого (іcт.) безкольоро́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	безкольоро́ве	безкольоро́ву	безкольоро́вих (іст.) безкольоро́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	безкольоро́вим	безкольоро́вим	безкольоро́вою	безкольоро́вими
М.	безкольоро́вім безкольоро́вому	безкольоро́вім безкольоро́вому	безкольоро́вій	безкольоро́вих

без-ко-льо-ро́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: без-; корінь: -кольор-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. який не має забарвлення. ◆ Ці шафи не були порожні. В них стояли банки. Прозорі скляні банки звичайного безкольорового скла Ю. К. Смолич
   1. який не має чітко виявленого кольору. ◆ Павлюк побачив брезкле обличчя з гострою безкольоровою борідкою Копиленко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: безкольоровий