без'язикий
(Перенаправлено з без’язикий)
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | без'язикий | без'язика | без'язике | без'язикі |
Р. | без'язикого | без'язикої | без'язикого | без'язиких |
Д. | без'язикому | без'язикій | без'язикому | без'язиким |
З. | без'язикого (іcт.) без'язикий (неіст.) |
без'язику | без'язике | без'язиких (іст.) без'язикі (неіст.) |
О. | без'язиким | без'язикою | без'язиким | без'язикими |
М. | без'язикім без'язикому |
без'язикій | без'язикім без'язикому |
без'язиких |
без'-яз-и́к-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без'-; корінь: -язик-; закінчення: -ий
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- який не має язика ◆ Ні того дня, ні на другий не дивилася вже вона на свекра, що ходив мовчазний, мов без'язикий Панас Мирний
- який не говорить; німий ◆ У стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду, чекає турботливого доглядача, що полегшить холодну долю без'язиких істот Кириленко ◆ З'явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без'язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
який не має язика | |
який не говорить | |