без'язикий
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | без'язикий | без'язике | без'язика | без'язикі |
| Р. | без'язикого | без'язикого | без'язикої | без'язиких |
| Д. | без'язикому | без'язикому | без'язикій | без'язиким |
| З. (іст./неіст.) | без'язикого (іcт.) без'язикий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}} |
без'язике | без'язику | без'язиких (іст.) без'язикі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}} |
| О. | без'язиким | без'язиким | без'язикою | без'язикими |
| М. | без'язикім без'язикому |
без'язикім без'язикому |
без'язикій | без'язиких |
без'-яз-и́к-ий
Прикметник, відмінювання 1a.
Префікс: без'-; корінь: -язик-; закінчення: -ий
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- який не має язика ◆ Ні того дня, ні на другий не дивилася вже вона на свекра, що ходив мовчазний, мов без'язикий Панас Мирний
- який не говорить; німий ◆ У стайнях, хлівах стоїть худоба, тремтить з холоду, чекає турботливого доглядача, що полегшить холодну долю без'язиких істот Кириленко ◆ З'явися, Батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та й згромадь навколо себе сліпих, глухих і без'язиких, нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє безсмертне слово, та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити не позиченою мовою.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| який не має язика | |
| який не говорить | |