бей

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бе́й	бе́ї
Р.	бе́я	бе́їв
Д.	бе́єві бе́ю	бе́ям
З.	бе́я	бе́їв
Ор.	бе́єм	бе́ями
М.	бе́ї бе́єві бе́ю	бе́ях
Кл.	бе́ю*	бе́ї*

бе́й

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.

Корінь: -бей-.

Вимова

• МФА : [ˈbˈɛi̯] (одн.), [ˈbɛji] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. у султанській Туреччині та в давні часи у татар: титул дрібних феодальних власників або вищих чиновників. ◆ Не подоба, щоб ліва дочка у бея була краще від правої вбрана Леся Українка

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бей

Кримськотатарська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Вимова

•  прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??