Перейти до вмісту

беручкий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. розм. дуже працьовитий, старанний ◆ Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович Гуреїв
    1. до чого. охочий, запопадливий ◆ І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна Чорнобривець
  2. який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий ◆ Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай Кучер
  3. який добре бере, схоплює ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

[ред.]

Антоніми

[ред.]

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]