беручкий

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. дуже працьовитий, старанний ◆ Вона була проворна і беручка, і не міг нахвалитися нею десятник Іван Якимович Гуреїв
    1. до чого. охочий, запопадливий ◆ І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна Чорнобривець
  2. який береться, липне, чіпляється до чого-небудь, за щось; липкий, чіпкий ◆ Вітрові вслід котився не знати куди беручкий курай Кучер
  3. який добре бере, схоплює ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=беручкий&oldid=385809