благально
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
бла-га́ль-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -благ-; суфікси: -а-льн; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до благальний. ◆ Падає [виночерпець] навколішки і здіймає благально руки до Хуси Леся Українка
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |