благоговіння
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | благогові́ння | благогові́ння |
Р. | благогові́ння | благогові́нь |
Д. | благогові́нню | благогові́нням |
З. | благогові́ння | благогові́ння |
Ор. | благогові́нням | благогові́ннями |
М. | благогові́нні благогові́нню |
благогові́ннях |
Кл. | благогові́ння | благогові́ння |
бла-го-го-ві́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -благ-; інтерфікс: -о-; корінь: -говін-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- книжн. найбільша, найщиріша повага, шана; безмежна любов; побожність ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|