Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	богоху́льствую	богоху́льствував	богоху́льствуватиму	—
Ти	богоху́льствуєш	богоху́льствував богоху́льствувала	богоху́льствуватимеш	богоху́льствуй
Він Вона Воно	богоху́льствує	богоху́льствував богоху́льствувала богоху́льствувало	богоху́льствуватиме	—
Ми	богоху́льствуєм(о)	богоху́льствували	богоху́льствуватимем(о)	богоху́льствуймо
Ви	богоху́льствуєте	богоху́льствували		богоху́льствуйте
Вони	богоху́льствують	богоху́льствували	богоху́льствуватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	богоху́льствуючи
Дієприсл. мин. ч.	богоху́льствувавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	богоху́льствований
Безособова форма	богоху́льствовано

бо-го-ху́ль-ству-ва-ти

Корінь: -богохульств-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

виявляти або висловлювати богохульство. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ — А ви не богохульствуйте,— вигукнула котрась із жінок Цюпа

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів