божевільня
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | божеві́льня | божеві́льні |
| Р. | божеві́льні | божеві́лень |
| Д. | божеві́льні | божеві́льням |
| З. | божеві́льню | божеві́льні |
| Ор. | божеві́льнею | божеві́льнями |
| М. | божеві́льні | божеві́льнях |
| Кл. | божеві́льне* | божеві́льні* |
бо-же-ві́ль-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -божевільн-; закінчення: -я.
Вимова
[ред.]- МФА : [bɔʒeˈu̯ʲilʲnʲɐ] (одн.), [bɔʒeˈu̯ʲilʲnʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лікарня для божевільних. ◆ Їх обох треба одвезти просто в божевільню, в Кирилівське, а не додому І. С. Нечуй-Левицький
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від божеві́льний «психічнохворий», божеві́лець Я, божеві́льник «тс.», божеві́лля», божеві́льня «будинок для божевільних», божево́літи «втрачати розум», ст. божевольный (XVIII ст.); — рос. божево́льный «божевільний» (очевидно, з укр.);— власне українське складне утворення, ідо виникло на основі словосполучення божа воля; відображає релігійне уявлення про божевільних (юродивих) як виразників божої волі; Пор. рос. блаже́нный «божевільний».— Даль IV 669; Sadn.— Aitz. VWb. I 365.— Див. ще бог, во́ля.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |